Роман Алискин: посты по тегу

село і люди



, стр 2

+Чуток музыки (просто потому шо ранее я немножко слушал эту группу, и там есть слово "рай").

Вчора шось робив біля двору...я ж х0зяін, вже більше 10 років ніяк руки не дійдуть щоб поправити оцю фігню і згадав про іноплунєтнє життя...

Приїжджаю я вчора утром додому. Сів дописувати та домальовувати пости про аптеки, напала на мене блохва. Закрив вікна, помахав дихлохвостами (попшикав дохлохвостом), поїхав по м'ясо в магаз шо десь навпроти санстанції. ... Заходе в магаз типовий представник певної категорії людей і шось бурмоче "я все віддав, мене там нема.., но дєнег щас нема... я все віддав". Продавщиця каже: "ну да, вас вже в списках нема, я знаю..." Типовий представник каже: "та я забув де я гроші дів..., но те шо було я вже віддав, Маринка, ну дай мені чекушку (чи четвертушку), я вип'ю і вспомню де я гроші положив ".

Не вірите? Запитайте самі чи таке дійсно було в магазині.

Роман Алискин

Во времена covida головного мозга, накрывшего всех человеков, человеки придумали много всяких ограничений для себя. Сейчас тоже какое-то непонятное г*но происходит... - щас дети в школу ходят или нет? - спросил я у кого-то. - за всех не знаю, но мои не ходят - ответил мне кто-то. - почему не учатся? а как же дальше?, учеба?, работа? - потому что не хочу чтобы что-то прилетело... и всё. Они же пускают ракеты туда где много людей... Пусть лучше будут тупыми, но живыми.

Звонит мне кто-то: - можеш вийти до хвіртки? - шо прям щас? - да, прям щас. - уже іду. Вытаскивает упаковку\коробку для батончиков, но там оказались не батончики (на фото видно). - на, заховай десь у себе у дворі. ми пізнішне прийдем, заберем. Жду... ну, то есть как "жду"? Спрятал во дворе и думаю что по-любому когда она/они придут, то должны же сказать "Мы уже тут. Мы уже взяли". Или... если сами не смогут найти, придется меня беспокоить. Вот и жду... Что Как Кто Зачем и Нафига?

- чуток юморинки: Когда-то давно ко мне кто-то подошел и спросил - с вами можно познакомиться? - я с незнакомыми не знакомлюсь - без шутки юмора ответил я ей. Я ответил так не специально, само собой так получилось. Через мгновенье после такого ответа мы вместе смеялись.

ска., бл., ни палучилось, не подошло. Что может не подойти?, если эти запчасти когда-то были на этом же велике? Диаметр передней оси другой, конус не таво... и шарики все выдавились и перемололись,Проблематично будет купить запчасть, далеко чесать. ой, бл., еще ж пасхальные проблемы :( Когда я всё успею?, и смогу ли я успеть? --- мда-а..., вот чё интересно: Зачем я всё это пишу? Наверное потому что хочу, вот и пишу. ааа, ну я же еще и сайт шототипа пишу, создаю, развиваю. Сегодня наконец-то спрятал "криптовалюту".

Почти каждый год у нас в селе кто-то поджигает сухую траву. --- дальше позже будет - щас время тестировать хулинарные толанты И еще нужно найти пару фоток прошлых лет... Завтра/послезавтра думаю заметка будет готова.

Хоть у меня и есть винда в/на виртуалке, она у меня там уже несколько лет, но с ее настройкой и прочими всякими виндовыми штуками я так сразу не могу сообразить что к чему, почему и зачем.Сегодня соседу переустанавливал эту осъ.

Вчера отдал деньги за вот это. Купил печень, окорочок, позавчерашнюю булочку и кажись всё. Но булочку забыл забрать. Булочка еще вчера была позавчерашняя. А сегодня я ехал возле того магазина и как-то шото терзали меня смутные сомненья вроде бы я шото забыл. Завтра утром поеду по булочку. Буду требовать аж до посинения :) Думаю что такого не случится. Уверен моя булочка меня ждёт, но наверное уже с плесенью?ДОписываю: Заезжал в магазин. Поломалась и обломалась моя булочка То шо я ее не скушал - это я 100% помню, выходил из магазина без нее - тоже помню. А вот перед этим - яхз. Кажись я ее передумал покупать. Подержал, покрутил в руках и отложил. Она же была позавчерашней. Точно не помню. Та я вообще к вечеру уже не могу вспомнить что было утром (ну это я сильно преувеличил, но шотокак-то так иногда бывает).

Сплю... Чую хтось стукає-і-стукає в двері. Довелось прокинутись і вийти. Надворі стоїть і очима кліпотить сусід... В руці тримає папку з якимись паперами. Каже: - Бачу Тесла на зарядці - значить ти дома. У мене до тебе дуже важне діло. Ми хочемо знати який ти патріот, і чи ти за народ, чи нє?"Ну от, бл., приїхали. Щас скаже що якесь голосування чи якісь збори або іще якась фігня...". А справа ось в чому: Біля лісу хтось захопив ділянку лісу і коли залупіківчани (жителі села) шототіпа пішли відвойовувати ту захоплену землю, то ті хто захопили частину лісу, шось там погрожували... Ну якийсь шкандаль був. Я про це ніколи нічого не чув. Тільки від сусіда сьогодні почув таку історію. ага, так чого він до мене приходив, що хотів? Він збирав підписи в заяві до поліції. І ето... я там під № 60. Хоча я шото якось не хотів підписувати, бо там стояв підпис іншого сусіда. А його в селі ніхто не любить. Бо він за сіно та капусту (овочі, а не гроші!) готовий всіх продати. І не одну людину він вже так продав (посадив). Трішки пізніше розповім і про нього. А потім (після того як підписав) глянув в текст заяви, а там в ролі бандита інший сусід. Ну йопть! Але подумав: якщо в заяві написано щось типу "невідомо бла-бла. просимо розібратись...", то очевидно поліція розбереться і нічого кримінального там нема. "Сусід-бандит" ніколи не був зайнятий, замічений в кримінальних двіжєніях. Я потім хотів вичеркнутись із того списку підписантів, але сусід що збирав підписи десь зник, мабуть, пішов далі збирати підписи. Але ж я вже підписав ту пісульку... Як мені тепер жити? Якщо всі будуть скакати, то і мені потрібно також бути як всі?, чи шо?

Отакі Українці. Навіть між собою не дружать. Сусід сусіда готовий загризти. Хто я в цій історії?, я до сих пір не пойму (не можу зрозуміти).

Почему некоторые посты написаны именно так, как написаны? Речь об этом и этом. ПотомуШо... Потому что мне проще дать ссылку на пост\посты о том как заблокировать рекламу, чем ездить по всему селу к каждому, и ставить эти дополнения.

Весной2022 ехал я на Тюхтие (или Тюхтием) куда-то. Не помню куда, или в магазин, или из магазина. Проезжаю возле домов, слышу кто-то чё-то празднует, смех, крики, тишина, потом снова громкий смех. И вот совершенно случайно (а случайностей не бывает) у Тюхтия слетела цепь. Остановился я шобы піджабунити Тюхтия и услышал как маленький ребятенок из той компании говорит: И сразу же после этой фразы раздается громкучий (громкий) хохот и нечеловеческий смех. Как прояснилось, это родители учили ребятенка "правильному патриотизму". Подремонтировал я Тюхтия, шото подумал... и поехал дальше.

- подремонтировать - ну сказать, что я ШОТО подумал - это ничего не сказать. Додумывайте (додумайте) сами о чём я мог подумать.

Приїхав я з центра села... і ху... хутко-швидко пишу наступне: Щоб отримати якусь довідку потрібні інші довідкИ. Одна з них - довідка про доходи. А для того, щоб отримати довідку про доходи, потрібні: - довідка про приписку (чи прописку) - копія жовтаво-блакитнуватого пластику (копія пластикового паспорту) - копія виписки з піліції (паспортного столу) про внесення чогось-там в якийсь-там державний реєстр (видається при отриманні паспорту)

Яка тут може бути Цифрова крайіна???

Судя по показателям сео-гугло-статистики, блог сервис почему-то показывается по поисковым словам "голые письки и голые сиськи".Увидел я в статистике это и вспомнил историю. Я точно не помню кто и что, кто кому кум/кума/сваха/сват/теща/тесть... а также не помню каким хреномакаром эта семья имеет отношение к моим уродственникам. Было это где-то в 198х или в 199х годах. Український хлопець Петровасій привів свою майбутню жінку-росіянку Мотрону знайомитись зі своєю сімєю. І якось так сталось: Мотрона пожалілась Петровасію що їхній якийсь родич (я точно не пам'ятаю хто) її принижує. Неодноразово говорив їй: "Зараза, я помою писик, а дальше будет вино". Потім нарешті з'ясувалось що то була не "зараза", і не "пісік", і не "віно". Їй хтось із Петровасійної сім'ї сказав: "Зараз я помию писок, а дальше буде видно". Тут потрібно пояснити як так сталось, що росіянка Мотрона почула ʼЗараза, я помою писик, а дальше будет виноʼ, але пояснити тут треба тільки про пісік і віно.

писок (пысок)

- морда, обличчя, рожа, страшномордіє

а дальше буде видно

- далі буде видно (зрозуміло) що робити

Перед тим як бабка кинула коні, до неї постійно заходила сусідка. Про щось вони розмовляли... Коли я заходив в ту хату, то сусідка починала шипіти на мене і виганяла з хати, ну щось типу: "Роман, ану вийди, ми тут з бабусею діла рішаєм..." Перші рази я шото якось взагалі не розумів нічого. Потім підслухав, виявилось що сусідка говорила про якісь гроші. Але до мене все рівно не доходило про які гроші вони там балакали. То 1000 грн, то 600 грн, то 800 грн. Може ці суми в 2022 році і не гроші, але в середині 200х це були гроші. Ну так оот, шо там далі відбулось: Я аж через деякий час ПІСЛЯ того як бабка кинула коні, здогадався (нарешті дійшло!) що то за хвінансові операції були між бабкою і сусідкою. Сусідка знала що бабка довго не проживе, а також знала що у бабки є гроші і ото і тягнула з неї все що можна було витягнути, обіцяючи що через тиждень-два все поверне. А через тиждень-два знову у них тайноє собраніє в хаті без Романа. Так було не один раз. До чого тут валєра і 9 травня 2021? Я хотів 9 травня 2021 року на кладбищі розказати історію про те як до мене вчора/позавчора приходила померла бабка і сказала мені, щоб я нагадав сусідці про гроші і щоб вона готувалась до їхньої зустрічі. Ото тільки тоді (після бабкіного пришєствія) до мене і дійшло про які гроші сусідка і бабка балакали без мене. Ну, я думаю, всі і так знають що в кожному селі є такі люди, яким тільки щось скажеш... в результаті получається історія в сто разів страшніша, смішніша, брехливіша і правдивіша. Ото я хотів на "гробиках" розповісти історію конкретним людям про пришествіє бабки і про сусідку. Але валєра вніс деякі корективи. Після цього всього я думав/задумувався "ну нафіга мені все оте потрібно? гроші ні мені, ні бабці вже ніхто не верне. А постраждати можу я. Знову прийдуть хату спалювати." - фото після пожежі пізніше покажу.--- Ооо, я тільки що згадав іще про одну пожежу, і про іншого сусіда. Про кадило, кирпич пізніше напишу.

Обойдусь без своего таланта написания. Информация очень важная

Я хотел об этом написать сразу после перезапуска сайта (конец зимы 2022), но пишу об этом сейчас.Когда я был вкантакте, то написал НЕМАЛО текста о том что произошло. Что произошло?: Забегал я в магазин... что-то покупал или только о цене спрашивал и... зашел в тот магазин какой-то не молодой человек. Покупал он фильтры для воды..., жаловался он продавцам, что у него во дворе плохая вода... вся его семья болеет почками. Полгода назад похоронил тещу (или кого-то из родственников. я уже точно не помню). Он, чтобы очищать воду, покупает фильтры для воды. Спросил он у продавцов "какие фильтры хорошие?" Продавец сунул ему несколько фильтров. "Ооо, я всегда вот эти покупаю. После очистки вода такая хорошая, она становится такой мягкой, ее так хорошо пить..., и стирать в ней хорошо..." - сказал тот человек. Глянул я на тот фильтр. Чуток приху... и оху... Вырвал у него фильтр прям из рук и говорю "Тут же ясно написано "НЕ ИСПОЛЬЗОВАТЬ ДЛЯ ПИТЬЕВОЙ ВОДЫ"". Продавцы и тот мужик на меня ттаакк посмотрели, типа "та ты, бля, вообще кто такой и откуда взялся?" Кончился сей разговор абсолютно ничем - продавец продал - дед купил. Вот об этом я когда-то и расписал историю вкантакте. Ясно помню что еще и тёмно-зелёный рисунок нарисовал. Некоторые социально-сетевые dahi, не читая весь текст, стали проявлять себя "ты дибил, иди вна... , чё за х*ня...". Ну как все dahi во всех соц сетях. Почему так?: Потому что я в том посте немало текста написал. Вспомнил об образовании, о власти, про бизнесменов, про идиотов таких как этот дед, про его детей, внуков...

Прошло несколько лет... И вот опять/снова я забегал в магазин (но не тот что раньше!) шобы купить какую-то хрень к насосу и ... КОГО Я УВИДЕЛ? Да!, это тот самый дед, но он был весь опухший, водянистый, и руки, и лицо, и пальцы были как надутая резина. И опять/снова у него старая песнь о главном... + несколько месяцев назад внучку похоронил. У нее тоже шото с почками было не так. Ну тут я уже не выдержал. Вспомнил я ему прошлую встречу, выказал и то-и-сё. Но он всё равно купил те фильтры. Дело дошло даже до того что приехал наряд полиции и меня вместе с велосипедом запхали в "буханку" и отвезли разбираться. Дед поехал в райотдел с ветерком на другой машине. В полиции не все идиоты. Есть Люди, но их очень мало. В полиции я спокойно объяснил что к чему и почему. Один из полицейских даже показал виртуозное владение гуглотехнологиями, введя текст на английском в гуглопереводчик. А также прогуглил модель фильтров для воды. Рядом с ним сидел печальный дед. В полиции не все... (чуть выше уже написал). Не стали заводить никаких дел. Меня отпустили. Дед... Дед вечером сам отправился к своей внучке. ВСЁ.

Читатель, если ты сумел дочитать аж до конца, то должен ли я тебе советовать проверить свои фильтры для воды? Чувствую ли я какую-то вину? НЕТ! Идиоты должны подыхать! --- - обойдемся без подробностей

Кілька років тому восени чи на початку зими довелось мені з самого срання відшукувати лопату для сніговідкидання. Бо раптово багато снігу навалило. Чомусь кожен рік вкінці осені, на початку зими така фігня стається...Тільки я взяв до рук сніговідкидайку... і ето... став ржати як кінь якогось Пиріжковальського (чи Пережевальського, чи як там воно зветься - хр йо зна). Сміявся я, бо згадав історію про "дідався". Все це було в ті часи коли снігів випадало дуже-дуже багато. Навіть можна було заблукати в кучах снігу,.. та і трава влітку була дуже високою... До чого тут якийсь Дід?, і що таке дідався? Були зимою у нас якісь уродствєннічкі. І коли снігу увалило (чи навалило) дохфіга, дід збирався розчищати двір від снігу. Але спочатку він вирішив розповісти історію про якогось сільського задрипаного мужика, чи про двох кумів. Один кум був задрипаним, інший хороший, багатий... Точно я не пам'ятаю шо то за історія була - але мораль така: Якщо хочеш щоб до тебе всі здоровкались - прокидайся раніше всих, хочеш шоб тобі всі низенько вклонялись - нащищай до блиску ботинки, хочеш, щоб сусіди і гості поважали - слідкуй за порядком в дворі і біля двору... Ну ото якусь таку ахінєю він впарював мені... І, мабуть, для того, щоб сусіди сказали "ууу, який ох... офігенний Дід, з самого срання повідкидав сніг. От молодець!", він вирішив спочатку повідкидати сніг від хатніх дверей до хвіртки і на вулиці біля забору. Ну і я з совком біля нього щось намагався допомагати... Але раптом дід зупинився, кинув лопату і швидко направився в сторону огороду, біля сараю... поза хатою... Я почув дивний звук, на той час я такого іще не чув. Звук схожий на той що буде коли взяти дуже мокрий сніг і , кинути його на стіну. Виникне якесь-таке ляпотіння... Ну так оот... Почув я те ляпотіння (а може на додачу іще й пердіння), а потім крики діда: "Рая, став

*

воду, я всрався." Я не зрозумів що сталось, але закричав "дідався!, дідався!" На мої крики з хати повиходили всі. Кинулись до мене..., а я показую на діда, який виглядав із-за кутка сараю, і репетую "дідався!, дідався!". Що було далі я не пам'ятаю, але ясно запам'ятав що кожного року коли ці родствєннічкі були у нас в гостях, дехто з них підколював діда, згадуючи цю історію. Але вони ніколи повністю не розповідали що і як сталось. Просто в розмовах згадували те як я кричав "дідався!, дідався!", але я цього не розумів. І лише через десятки років чомусь згадав цю історію. І от що дивно: Я завжди починав (і зараз починаю) відкидати сніг до самого головного стратегічного об'єкта в сільському дворі - до туалету. А потім все інше. Мабуть, те як "дідався" якось вплинуло на підсвідомість? Мені ж ніхто ніколи не казав про те що потрібно спочатку відкидати сніг до ГСО. - грій воду - ГоловнийСтратегічнийОб'єкт

Замість того, щоб вивалити оновлення, я пописую всякі-такі історії. Може вдень щось буде...